Доречі, а що таке скаутинг?

[Velykyy Lys]

Доречі, а що таке скаутинг?Як вже згадувалося раніше Організація Українських Скаутів публікує щоденник вишколу Попередньої Скаутської Підготовки. Щоденник вів друг Андрій Горай, черкаський скаут-прихильник, вчитель історії в СЗШ № 17. Ось що він пише:
20.08.2008 День перший
“Аb Avo” як то кажеться почнемо з яйця (До-речі, яйця ми ще так і неїли).
Отож день перший. Зібралися, поїхал і прибули. Ура! Ліс, річка, природа! Немає роботи, дітей.
Доречі, а що таке скаутинг? Познайомилися з Марічкою і Олесем. Ти диви, а я думав, що не зрозумію Західну Україну (ці вуйки, течки, полонини), але мова українська єдина! Трішки поїли (а чого так мало?!) дістаю ручку… Що не потрібно?
Признаюся чесно ніколи вчительські семінари не починалися лінійкою, викриками назв патрулів, всі виконували гімн України. Памятайте, назва патрулів не може бути особистими іменами святих, героїв України. А в Дружинах навпаки. А чи знали ви, що скаути називають один одного «друг» та «подруга»?
А головне запам’ятайте українські скаути це організація, яка базується на скаутській ідеї та Закону а українських традиціях. Я б ще міг і надалі, але краще зверніться до друга Олеся (м. Львів а там вам підкажуть)
Ледь не забув- ігри! Уявіть собі таких 20-30 річних діток (патруль скаутів «Маленькі мишенята» та патруль скауток «Їжачки»), які катаються на колоді чи хлюпочуться у воді? Уявили? І сміх, і гріх, але супер!
А на далі був тренінг, показ фільмів, дискусія… Ледь не побилися, жартую.
День був настільки насичений, що я я парубок дебелий (90 кг) забув про вечерю!!!.
І наостанок незабутня ватра. Що таке ватра, а приєднуйтесь до скаутського руху і дізнаєтесь.
З ранку пора спати навіть літописцю.
21.08.2008 День другий
Зірки tv: Історичні хроніки
Чомусь хочеться змінити стиль написання як історику, себто мені, не використовувати стиль літописця Нестора.
У літо восьме після створення ОУС, день 21 місяця зарева. І стали 2 патрулі сонце рівні, маленькі мишенятка і зореподібні «Їжачки», і стали двома племенами і розмалювали себе, і закричали. Здригнулася земля, підкорилося повітря і вода, і зашелестіло листя. І була гра…
Вступ автора: на примітку читачам червона гуаш змивається досить погано.
І було 2 великих сліпці «Сплячі сови» і мали вони поводирів, і перемогли вони час, і терпіли вони, але досягли свого і отримали нагороду.
Примітка автора: за розповідями простір безкінчений, і час незлічений, коли 11 годин за тими хустками не бачили світла.
І настав вечір. І всі стали стомлені і заснули
Тиха ніч надходить
Сон зморює мене,
Місяц ще по небу ходить,
Всім на добраніч, нехай біда мине.
Примітка автора: а чому зірки tv?
Пояснюю, зірки тому, що кожен з нас зірка, а як відомо зірки живуть не на небі, а на tv.
А tv це успіх, слава, гордість.
А якщо ми зірки, розмістились у таборі, то тут одразу зявляється телебачення.
22.08.2008 День третій
Втомлені але сповнені наснаги
День третій чомусь був схожий на сесію в університеті: зранку іспити, увечері велика гра а вночі остання ватра.
Чомусь я не вмію без ліричних відступів: Ви знаєте, яка гарна в нас Черкащина? Велична синь Дніпра, гомін дубового лісу, палах котюче вогнище. Не знаю але впевнений, що моя мала Бтьківщина- серце нашої Вкраїни, її душа…
Щось втомився я… а писати потрібно, отож до роботи. Обклавшись методичками почали ганяти один одного по основам скаутингу, здобувати ступені та вмілості в ігровій формі. Та на місцевості.
Після обіду відвідало нас начальство: Начальник управління освіти м. Черкас Саєнко С.І, інспектор шкіл Петьора І.А і ми за мисочкою смачної юшки обмінялися враженнями і висловили думку що скаутський рух має бути на Черкащині, щоб українська молодь зростала національно свідомою, патріотично вихованою, підготовленою до життя. У таборі, на природі чи в дорослому житті. Щоб була готовою до взаємовиручки та підтримки один одного в наскладнішиш умовах життя.
В вечері була гра, де троє охочих здобували звання лісу «Хитрий Лис», серед ниїх був і ваш покірний дописувач. Не буду багато зупинятися на деталях: потрібно було три години ховатися від переслідувачів. Я як очевидець скажу, що мене по очеретах так останній раз ганяв дід за велику шкоду.
А остання ватра- це справді остання ватра. Що ж тут додати. Мене починає огортати сум…
друг Андрій Горай, черкаський скаут-прихильник, вчитель історії в СЗШ № 17